овінація

1. У Стародавньому Римі — урочиста церемонія зустрічі та вшанування полководця-переможця, яка за значенням була нижчою за тріумф; малий тріумф.

2. (Переносно) Урочисте, шанове зустрічання, гучне святкування на чиюсь честь; тріумфальне вшанування.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |