1. Приводити до тями, до свідомості; робити сприйнятливим, кмітливим, тямким.
2. Розуміти, усвідомлювати, приходити до тями (частіше про себе — отямитися).
отямлювати
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Аж Григорій мусив його отямлювати, та ще й брати під руку, — Гриць-бо не вмів ходити по пішоходах і не визнавав ніяких правил вуличного руху — пер через вулицю наскіс і, якби не Григорій, мусив би не раз за те поплатитися десь під колесами тягарівок, що снували вулицями, як навіжені, ляскаючи ланцюгами. Так вони добрались до японців — цебто до японської ресторації, аж геть на передмісті, що звалось Українською Слободкою.
— Невідомий автор, “012 Bagrianii Ivan Tigrolovi”
Частина мови: дієслово () |