Значення
- (Лінгвістика) –
Орудний відмінок однини іменника “отвор” — порожнина, проріз, діра або щілина в чомусь, що з’єднує внутрішній простір із зовнішнім або дві суміжні порожнини.
- (Лінгвістика) –
У лінгвістиці (від лат. apertura) — ступінь розкриття голосового тракту під час вимови голосного звука, що визначає його ряд.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отвір, р. отвору, д. отворові, з. отвір, о. отвором, м. отворі, к. отворе