1. Орудний відмінок однини іменника “отвор” — порожнина, проріз, діра або щілина в чомусь, що з’єднує внутрішній простір із зовнішнім або дві суміжні порожнини.
2. У лінгвістиці (від лат. apertura) — ступінь розкриття голосового тракту під час вимови голосного звука, що визначає його ряд.