Значення
- (Фізика) –
Фізичний або хімічний процес, внаслідок якого речовина переходить з рідкого або в’язкопластичного стану в твердий; затвердіння, затвердіння.
- (Медицина) –
(У медицині) Патологічне ущільнення тканини або органа внаслідок розростання сполучної тканини, відкладення солей кальцію тощо; індурація.
- (Психологія) –
(Переносно) Втрата гнучкості, рухливості, живого реагування; закляклість, закостеніння (про думки, почуття, ставлення).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отвердіння, р. отвердіння, д. отвердінню, з. отвердіння, о. отвердінням, м. отвердінні, к. отвердіння