1. (про розум, свідомість) втратити гостроту, здатність ясно мислити; стати тупим, притупілим.
2. (про почуття, сприйняття) стати менш виразним, гострим; притупитися.
3. (про людину) впасти в стан в’ялості, бездумності; стати апатичним, байдужим.
отупіло
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Вони все так само отупіло, застигло стояли: вона, випнувши черево, а він, притуливши витягнені, старечі долоні «по швам». Єремєєв тихо сказав щось кирпатому й рушив із камери.
— Винниченко Володимир, “Записки кирпатого Мефістофеля”
Частина мови: дієслово () |