оцукрюючий
[ot͡sukrjujut͡ʃɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
Власна назва, що походить від дієслова “оцукрювати” (покривати цукром) та використовується як метафоричний епітет або термін для позначення чогось, що має властивість робити приємним, солодким, привабливим, часто у переносному сенсі — пом’якшувати, прикрашати дійсність.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оцукрюючий, р. оцукрюючого, д. оцукрюючому, з. оцукрюючого, о. оцукрюючим, м. оцукрюючім