Значення
- (Юриспруденція) –
Той, хто отруює когось, підсипає отруту; отруйник.
- (Хімія) –
Той, хто виготовляє або продає отруйні речовини, зокрема хімікати для знищення шкідників.
- (Біологія) –
Рослина або тварина, що містить у собі отруйні речовини; отруйник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отрутник, р. отрутника, д. отрутникові, з. отрутник, о. отрутником, м. отрутникові, к. отрутнику