отрунок

1. Рідкісна назва отрути, отруйної речовини.

2. (у лісівництві) Хімічний препарат для знищення шкідливих комах, грибків або бур’янів; пестицид, інсектицид, фунгіцид, гербіцид.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |