отрунок БукваО 1. Рідкісна назва отрути, отруйної речовини. 2. (у лісівництві) Хімічний препарат для знищення шкідливих комах, грибків або бур’янів; пестицид, інсектицид, фунгіцид, гербіцид. Приклади вживання Відсутні Частина мови: іменник (однина) | ←отруситирозхристано→