отож

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Сполучник, що вживається для підсумовування сказаного, виведення висновку або логічного завершення думки; відповідає значенням “отже”, “таким чином”, “звідси”.

2. (Лінгвістика) –

   Частка, що слугує для надання мовленню емоційного забарвлення (наголосу, підсилення) та вживається на початку репліки, часто в поєднанні з іншими частками (“отож бо”, “отож то”); відповідає значенням “ось”, “саме”, “так ось”.

3. (Лінгвістика) –

   У поєднанні “отож то” — вживається як підсилювальна частка або як сполучник із значенням “саме тому”, “отже”.