Значення
- (Лінгвістика) –
(розм.) Уживається замість вказівного займенника “той” для позначення предмета, особи чи явища, віддаленого в просторі або часі від мовця, часто з відтінком зневаги, іронії або нехтування; оцей, онтой.
- (Лінгвістика) –
(розм.) Уживається для виділення, підкреслення певної особи чи предмета, про який йдеться, часто з відтінком знайомості, легкого зневажливого ставлення; отой самий, цей от.