Словник Української Мови
Буква
1. Вважати когось, щось тотожним, однаковим з кимось, чимось іншим; встановлювати повну схожість або тотожність між двома об’єктами, поняттями чи явищами.
2. У психології — усвідомлено або несвідомо приймати на себе риси, погляди, моделі поведінки іншої людини чи групи, наслідуючи її, або сприймати іншу людину як продовження себе самого.
3. У логіці та філософії — встановлювати відношення тотожності між двома поняттями, висловлюваннями або об’єктами мислення.
Приклад 1:
Когнітивні чинники пов’язані з процесом мислення і засвоєння інформації з оточуючого середовища: мрії (аутистичне мислення), бажання ототожнювати себе з бажаним образом. Богоявленська Ю.В., Ходаківський Є.І.
— Котляревський Іван, “Енеїда”
Приклад 2:
Довжину диполя не слід ототожнювати з довжиною зв’язку, оскільки “центри ваги” 155 зарядів не збігаються з центрами ядер взаємодіючих атомів. Довжина диполя для окремого зв’язку завжди менше довжини зв’язку і змінюється від нуля для гомоядерних молекул (типу А 2) до 0,17 нм для однієї з найбільш полярних молекул LiF (довжина зв’язку Li-F дорівнює 0,21 нм).
— Невідомий автор, “108 Panasenko Oi Ta In Zagalna Khimiia Tech”