Значення
- (Техніка) –
(спец.) Обшивати, облямовувати тканину, одяг тощо оторочкою — смужкою з хутра, шкіри, іншого матеріалу, що використовується для оздоблення країв.
- (Лінгвістика) –
(перен., рідко) Оточувати, обмежувати щось по краях, утворювати облямівку, кайму навколо чогось (наприклад, ліс, що оторочує поле).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я оторочую, ти оторочуєш, він оторочує, ми оторочуємо, ви оторочуєте, вони оторочують