оторочкуватий

Від слова “оторочка” — зменш.-пестл. форма до “оторока”.

1. (Про людину) Такий, що нагадує отрока; юний, молодий, підліткового віку.

2. (Перен., рідко) Такий, що має риси недосвідченості, наївності, властиві юнакові; незрілий.