Значення
- (Техніка) –
Властивість або стан, що характеризується наявністю оторочки — невеликої облямівки, кайми, смужки по краю чогось (зазвичай одягу, тканини).
- (Лінгвістика) –
У переносному значенні — ознака чогось, що має додатковий, часто декоративний або другорядний, елемент по краях, межі.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. оторочкуватість, р. оторочкуватості, д. оторочкуватості, з. оторочкуватість, о. оторочкуватістю, м. оторочкуватості, к. оторочкуватосте