Значення
- (Біологія) –
Кальцієве утворення у внутрішньому вусі (вестибулярному апараті) хребетних тварин і людини, що відіграє роль у сприйнятті прискорення та сили тяжіння; частина отолітового апарату.
- (Зоологія) –
Скупчення карбонату кальцію на поверхні статоцистів у безхребетних тварин, що виконує функцію органу рівноваги.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отоліт, р. отоліта, д. отолітові, з. отоліт, о. отолітом, м. отоліті, к. отоліте