Лікар-спеціаліст, який діагностує та лікує захворювання вуха, горла, носа та прилеглих до них ділянок голови та шиї; вушно-горло-нісний лікар.
отоларинголог
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Отоларинголог – у відпустці. Ото доктор узяв одну Іванову дримбу, бо й сам умів на ній грати, іншу разом з напильником поклав йому в кишеню фрака, засміявся і сказав – Продавай ліпше дримби, Іване… Тут з тебе користі більше.
— Матіос Марія, “Солодка Даруся”
Частина мови: іменник (однина) |