Значення
- (Медицина) –
(у медицині) Пов’язаний з вушною порожниною або вухом; що походить із вуха, спричинений захворюванням вуха.
- (Медицина) –
(у медицині) Зумовлений патологічними процесами в органі слуху, наприклад, проникненням інфекції з нього в інші органи або тканини (вживається переважно у словосполученнях, як-от: отогенний менінгіт, отогенний сепсис).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. отогенний, р. отогенного, д. отогенному, з. отогенного, о. отогенним, м. отогеннім, к. отогенний