1. Розташовуватися табором, облаштовуватися для тимчасового проживання на певному місці (про групу людей, військо тощо).
2. Перен. Збиратися, об’єднуватися навколо певної ідеї, лідера, формувати табір прихильників.
Словник Української Мови
Буква
1. Розташовуватися табором, облаштовуватися для тимчасового проживання на певному місці (про групу людей, військо тощо).
2. Перен. Збиратися, об’єднуватися навколо певної ідеї, лідера, формувати табір прихильників.
Приклад 1:
Чи був там Довбуш, чи ні, але опришки могли отаборюватися. Кажуть, що це — залишки епохи льодовиків.
— Невідомий автор, “059 Liubchenko Agatangel”