1. (Про голос, звук) такий, що став хрипким, глухим, нечистим через хворобу, втому, сильне хвилювання тощо.
2. (Про людину, тварину) такий, що має осиплий голос.
осиплий
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: t.d. () |
Древослів
Словник Української Мови