осяюваний
[osjɑjuʋɑnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Лінгвістика) –
(пасивний дієприкметник від дієслова “осяювати”) Такий, що піддається впливу сяйва, освітленню; той, на кого чи на що направлено сяйво, промені світла.
- (Релігія) –
(переносне значення) Такий, що сприймає духовне просвітлення, божественну благодать або високі ідеї; той, кого осяює, просвітлює.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осяюваний, р. осяюваного, д. осяюваному, з. осяюваного, о. осяюваним, м. осяюванім