Значення
- (Релігія) –
(релігійний термін) стан духовного просвітлення, внутрішнього світла та благодаті, що зійшла від Бога; божественне освітлення душі.
- (Психологія) –
(переносне значення) стан високого натхнення, душевного піднесення, внутрішнього сяйва, сповненого радістю або глибоким розумінням.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осяяність, р. осяяності, д. осяяності, з. осяяність, о. осяяністю, м. осяяності, к. осяяносте