Значення
- (Релігія) –
Освятитель — духовна особа, яка здійснює обряд освячення (свячення) чого-небудь (наприклад, храму, води, ікон).
- (Релігія) –
Освятитель — титул або епітет, що надається святій особі, яка має особливі заслуги в поширенні та зміцненні християнської віри, освяченні людей або місць (наприклад, у словосполученні «рівноапостольний освятитель»).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. освятитель, р. освятителя, д. освятителеві, з. освятителя, о. освятителем, м. освятителеві, к. освятителю