освятитель

Освятитель — духовна особа, яка здійснює обряд освячення (свячення) чого-небудь (наприклад, храму, води, ікон).

Освятитель — титул або епітет, що надається святій особі, яка має особливі заслуги в поширенні та зміцненні християнської віри, освяченні людей або місць (наприклад, у словосполученні «рівноапостольний освятитель»).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |