1. (про предмети, місця) Набувати святості, ставати священним в результаті релігійного обряду освячення, здійсненого священнослужителем.
2. (перен., висок.) Наповнюватися високим духовним змістом, ідеєю; ставати особливо шанованим, дорогим, незабутнім.
3. (заст.) Ставати святим, безгрішним; досягати святості життям або подвижництвом.
4. (грам.) Пасивна форма до дієслова “освячувати”.