1. Ступінь пристосованості території, природних ресурсів або об’єкта для життя та господарської діяльності людини; рівень їх використання та облаштування.
2. Стан, коли щось (територія, знання, навичка, технологія) опановано, пристосовано до потреб або введено в активне використання.