Значення
- (Психологія) –
Дія за значенням дієслова “освідчувати”; офіційне, часто публічне висловлення почуттів, поглядів, намірів або визнання чогось.
- (Юриспруденція) –
У юридичній практиці: офіційне свідчення, засвідчення факту або події, часто оформлене документально (наприклад, освідчування підпису).
- (Соціологія) –
У побутовому вжитку: традиційна обрядова дія, коли чоловік пропонує жінці вступити з ним у шлюб; пропозиція руки та серця.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. освідчування, р. освідчування, д. освідчуванню, з. освідчування, о. освідчуванням, м. освідчуванні, к. освідчування