осушник

1. Технічна споруда або система для осушення ґрунту, зниження рівня ґрунтових вод на сільськогосподарських угіддях, болотах тощо; дренажна система.

2. Рідкісна назва рослини, що росте на осушених землях або болотах (наприклад, деякі види осоки).

3. Застаріле позначення людини, яка займається осушенням земель; меліоратор.

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: іменник (однина) |