остинатний
[ostɪnɑtnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Мистецтво) –
(муз.) Який базується на остинатному басі — постійному повторенні однієї музичної фігури в нижньому голосі, на фоні якого розвиваються інші голоси; також узагальнено — про будь-який постійно повторюваний ритмічний або мелодичний мотив.
- (Лінгвістика) –
(перен., книжн.) Нав’язливий, постійно повторюваний, монотонний; такий, що не змінюється.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остинатний, р. остинатного, д. остинатному, з. остинатного, о. остинатним, м. остинатнім