Значення
- (Ботаніка) –
(про злакові рослини) Який має ость — довгі щетинки на кінчиках колоскових лусок.
- (Лінгвістика) –
(перен., розм.) Гострий, уїдливий, колючий (про слова, мову, тощо).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
я остиллю, ти остиллєш, він остиллє, ми остиллємо, ви остиллєте, вони остиллють