1. (про злакові рослини) Який має ость — довгі щетинки на кінчиках колоскових лусок.
2. (перен., розм.) Гострий, уїдливий, колючий (про слова, мову, тощо).
остилий
Буква
Приклади вживання
Приклад 1:
Нехай я згину, неборак!» «Живи, Енеєчку мій милий, – Царівна сей дала одвіт, – Для мене завжди Турн остилий, Очам моїм один ти світ! Тебе коли я не побачу, То день той і годину трачу, Моє ти щастя, животи; Турн швидше нагло околіє, Ніж, дурень, мною завладіє, Я вся – твоя, і пан мій – ти!» Тут Турн без пам’яті схватився, Стояв, як в землю вритий стовп; Од злості з хмелю ввесь трусився І сна од яву не розчовп: «Кого?
— Самчук Улас, “Марія”
Частина мови: прикментик () |