Древослів

Словник Української Мови

осцилюючий

[ost͡sɪljujut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Фізика) –

    (фіз., техн.) Такий, що здійснює коливання; коливний, вагальний.

  2. (Фізика) –

    (перен.) Несталий, змінний; такий, що перебуває в русі між двома точками, станами або думками.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. осцилюючий, р. осцилюючого, д. осцилюючому, з. осцилюючого, о. осцилюючим, м. осцилюючім

Більше записів