остогиджений
[ostoɦɪdʒɛnɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Психологія) –
Який викликає сильне роздратування, обурення або відразу; огидний, бридкий, ненависний.
- (Психологія) –
Надмірний, виснажливий, що набрид своєю тривалістю або монотонністю (про явище, процес, стан).
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остогиджений, р. остогидженого, д. остогидженому, з. остогидженого, о. остогидженим, м. остогидженім