Осточортілість — властивість за значенням прикметника “осточортілий”; стан крайньої втоми, знесилення, що призводить до повного виснаження фізичних або моральних сил.
осточортілість
Буква
Приклади вживання
Відсутні
Частина мови: іменник (однина) |
Древослів
Словник Української Мови