Значення
- (Психологія) –
Осточортілість — властивість за значенням прикметника “осточортілий”; стан крайньої втоми, знесилення, що призводить до повного виснаження фізичних або моральних сил.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осточортілість, р. осточортілості, д. осточортілості, з. осточортілість, о. осточортілістю, м. осточортілості, к. осточортілосте