Значення
- (Ботаніка) –
(діал.) Те саме, що ость — жорсткий волосок у колосках злакових рослин, а також загострена щетина на деяких плодах, насінинах.
- (Лінгвістика) –
(перен., рідко) Про щось гостре, колюче, що дратує або впивається.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. остій, р. остою, д. остоєві, з. остій, о. остоєм, м. остоєві, к. остою