остерігаючий

[ostɛriɦɑjut͡ʃɪj] Прикметник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Якість, властивість або стан того, що попереджає про небезпеку, загрозу чи можливі негативні наслідки; такий, що містить застереження.

  2. (Психологія) –

    Той, хто виражає попередження, обережність або закликає до обачності.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. остерігаючий, р. остерігаючого, д. остерігаючому, з. остерігаючого, о. остерігаючим, м. остерігаючім

Більше записів