остереження

[ostɛrɛʒɛnnjɑ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Лінгвістика) –

    Дія за значенням дієслова “остерегти” — попередження про небезпеку, застереження від чогось.

  2. (Юриспруденція) –

    Офіційне повідомлення, розпорядження або документ, що містить попередження про загрозу або заборону певних дій.

  3. (Лінгвістика) –

    У лексикографії: спеціальне позначення або помітка в словнику, що вказує на обмежене, небажане або некоректне вживання мовної одиниці (наприклад, “заборонене”, “грубе”, “розмовне”).

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. остереження, р. остереження, д. остереженню, з. остереження, о. остереженням, м. остереженні, к. остереження

Більше записів