1. Такий, що завершує собою ряд однорідних предметів, явищ або осіб; кінцевий у послідовності.
2. Такий, що безпосередньо передує теперішньому моменту; щойно минулий, недавній.
3. Найвищий у своєму прояві, крайній за ступенем (зазвичай із відтінком несхвалення).
4. Такий, після якого не буде, не може бути іншого подібного; заключний, остаточний.
5. Уживається для посилення значення слова, до якого належить, вказуючи на повне вичерпання ознаки.