останній

Значення

1. (Лінгвістика) –

   Такий, що завершує собою ряд однорідних предметів, явищ або осіб; кінцевий у послідовності.

2. (Лінгвістика) –

   Такий, що безпосередньо передує теперішньому моменту; щойно минулий, недавній.

3. (Лінгвістика) –

   Найвищий у своєму прояві, крайній за ступенем (зазвичай із відтінком несхвалення).

4. (Лінгвістика) –

   Такий, після якого не буде, не може бути іншого подібного; заключний, остаточний.

5. (Лінгвістика) –

   Уживається для посилення значення слова, до якого належить, вказуючи на повне вичерпання ознаки.

Правопис та відмінювання

Синоніми & Антоніми

Приклади з художньої літератури

• Ще сальви не було, не заревли гармати,
  Та ви вже на ногах. І ми в останній раз
  Все, що дає життя іскристе і багате,
  Мов медоносний сік, збираємо для вас.
  — Олена Теліга