останець

[ostɑnɛt͡sʲ] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Геологія) –

    Геологічна форма рельєфу, що утворилася внаслідок руйнування (денудації) навколишніх порід і зберіглася у вигляді ізольованої височини, скелі або пагорба.

  2. (Архітектура) –

    Урбаністичний або архітектурний об’єкт (споруда, фрагмент забудови тощо), що зберігся на певній території після масштабних змін або руйнувань навколишнього середовища.

  3. (Соціологія) –

    Переносно: явище, традиція, звичай або соціальна група, що збереглися з минулих часів і існують у сучасності, часто на тлі суттєвих змін.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. останець, р. останця, д. останцеві, з. останець, о. останцем, м. останцеві, к. останцю

Більше записів