1. Дія за значенням дієслова “оспівувати”; увічнення в поезії, музиці, усній творчості кого-, чого-небудь, прославляння.
2. Твір (пісня, поема, дума тощо), у якому оспівується, прославляється хтось або щось.
оспівування
Буква
Приклади:
Приклад 1:
Оспівування вільного життя у згоді з природою становить основний струмінь поетичних медитацій, які поєднують його пісні з майбутніми філософськими творами.Він не раз наголошує на тому, що втрата доброї волі, захоплення золотом і багатством не приносять щастя, а навпаки, стають причиною найбільшого нещастя. Ліричною схвильованістю пройнято поезії, в яких поет оспівує так звані «вічні теми»: життя і смерть, щастя і долю.
— Андієвська Емма, “Роман про людське призначення”
Приклад 2:
Лейтмотивом його лірики було оспівування кохання й природи. До найвидатніших індійських ліриків належить також Бгартріхарі (VII ст.
— Невідомий автор, “003 %91%92%8E%90 %9F %91%92%80%90%8E%84%80%82%8D%9C%8E%83%8E %91%95%8E%84%93 %8E.%8F. %8A%E0%A8%A6%A0%Ad %A2%E1%Ec%Aa%A8%A9 %8A%A8 %A2 %8B%A8%A1 %A4%Ec, 2002. 592 %E1. Isbn 966 06 0245 6”