1. Дуже неприємний, огидний, що викликає відразу або презирство.
2. (заст.) Відразливий, потворний на вигляд.
Словник Української Мови
Буква
1. Дуже неприємний, огидний, що викликає відразу або презирство.
2. (заст.) Відразливий, потворний на вигляд.
Приклад 1:
Я вже тебе забула, ненавидю, ти менi осоружний, ти вийняв сам з грудей моїх те серце, що тебе любило, тепер тут пусто, а в пустцi мiсце знайдеться й Степановi… (Пiшла у хату.) ЯВА XII Справа виходять 1-а i 2-а дiвчата.
— Карпенко-Карий Іван, “Безталанна”
Приклад 2:
Іди, іди до неї, осоружний, до чарівної, гарної Медузи, і скам’яній, упавши перед нею навколішки, — так наша слава впала. Паріс Чого ж упала?
— Котляревський Іван, “Енеїда”