Значення
- (Психологія) –
Стан, який виникає після осоромлення; відчуття сорому, приниженості, втрати гідності внаслідок образу, ганебної дії чи ситуації.
- (Психологія) –
(У психології) Тривалий емоційний стан, пов’язаний із переживанням глибокого сороту та втрати власної цінності, часто спричинений публічним приниженням або травматичним досвідом.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осоромленість, р. осоромленості, д. осоромленості, з. осоромленість, о. осоромленістю, м. осоромленості, к. осоромленосте