осолонцьований

Значення

1. (Геологія) –

   (про ґрунт) Такий, що має у своєму профілі солонець — шар з підвищеним вмістом солей, переважно натрію, який утворюється внаслідок солонцюватого процесу та характеризується щільністю, лужною реакцією, зниженою родючістю і часто має стовпчасту структуру.

2. (Геологія) –

   (перен., розм.) Який набув ознак, властивостей солонцю; зазнав негативного впливу, погіршення через процес, аналогічний осолонцюванню ґрунту.

Правопис та відмінювання