особний

1. Який належить до особи, стосується особи; особистий, персональний.

2. Який властивий, притаманний певній особі; індивідуальний, характерний.

3. (У граматиці) Який стосується граматичної категорії особи (наприклад, особові займенники).

Приклади:

Приклад 1:
За містом де-небудь особний плац, де також стають ярмаркові, вже з кіньми та з товаром. Цей плац зветься торговиця і ділиться на кінську торговицю і на волову торговицю.
— Тютюнник Григорій, “Вир”