особливо-міцний
[osoblɪʋo-mit͡snɪj] Прикметник
Буква:О
Значення
- (Техніка) –
(у техніці, промисловості) Такий, що має значно вищу міцність, ніж стандартні або звичайні зразки матеріалу, сплаву, виробу; призначений для екстремальних навантажень.
- (Виробництво) –
(у маркуванні, як складова терміна) Клас, сорт або марка продукції (наприклад, паперу, картону, сталі), що відповідає вищим нормативним вимогам щодо міцності та довговічності.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. особливо-міцний, р. особливо-міцного, д. особливо-міцному, з. особливо-міцного, о. особливо-міцним, м. особливо-міцнім