основов’язаний

1. (у техніці, будівництві) Такий, що пов’язаний з основою, основним елементом конструкції або матеріалу; що утворює основу для подальших робіт або кріпиться до неї.

2. (перен., спец.) Ключовий, фундаментальний, що має першорядне значення для подальшого розвитку, існування або функціонування чогось (наприклад, системи, процесу, концепції).

Приклади вживання

Відсутні

Частина мови: прикментик () |