Значення
- (Філософія) –
Дія за значенням дієслова «основоположити»; заснування, створення чогось нового, першочергове встановлення принципів, підвалин якоїсь діяльності, вчення, установи тощо.
- (Філософія) –
(у філософії, теорії пізнання) Базове, фундаментальне положення, принцип, аксіома, на якому будується певна система поглядів, теорія або вчення; основа, постулат.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. основоположення, р. основоположення, д. основоположенню, з. основоположення, о. основоположенням, м. основоположенні, к. основоположення