Значення
- (Психологія) –
Властивість за значенням дієслів “осміяти” та “осміятися”; стан, коли щось або хтось став об’єктом глузування, насмішок, висміювання.
- (Лінгвістика) –
(рідк.) Те саме, що осмішок; результат висміювання, насмішливий вислів, глузливе зауваження.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осміяність, р. осміяності, д. осміяності, з. осміяність, о. осміяністю, м. осміяності, к. осміяносте