Значення
- (Психологія) –
Той, хто не слухається, не підкоряється наказам, розпорядженням; непослушна, норовлива людина.
- (Релігія) –
У церковній традиції: особа, яка проходить перший ступінь чернечого послуху, готовлячись до постригу; послушник.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ослушник, р. ослушник, д. ослушник, з. ослушник, о. ослушник, м. ослушник, к. ослушник