Древослів

Словник Української Мови

ослін

[oslin] Іменник

Буква:О

Значення

  1. (Побут) –

    (заст.) Низький ручний стілець без спинки, табурет.

  2. (Побут) –

    (діал.) Підставка під ноги, низька лавка для сидіння.

  3. (Філософія) –

    (перен., рідко) Основа, фундамент чогось; те, на чому щось тримається або з чого починається.

Правопис та відмінювання

Граматичні форми:

н. ослін, р. ослона, д. ослонові, з. ослін, о. ослоном, м. ослоні, к. ослоне

Більше записів