Значення
- (Медицина) –
Стан, коли організм або його частини втрачають силу, міць, працездатність; немічність, слабкість.
- (Фізика) –
Втрата інтенсивності, сили, напруженості чогось (наприклад, уваги, зору, світла, морозу тощо).
- (Психологія) –
Переносно: вада, недолік у характері, поведінці; слабка сторона.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. ослаблість, р. ослаблості, д. ослаблості, з. ослаблість, о. ослаблістю, м. ослаблості, к. ослаблосте