осідок

1. Місце, де осів, оселився хтось; поселення, оселя.

2. Місце постійного перебування, розташування якоїсь установи, організації, діяльності тощо; штаб-квартира.

3. (у геології) Поклад корисних копалин, що утворився на місці внаслідок хімічних або фізичних процесів (на відміну від родовища, утвореного шляхом нагромадження мінеральної речовини).

4. (у біології) Місце постійного проживання певного виду тварин або рослин; ареал.

Приклади:

Приклад 1:
Трахтемирів — давній козацький осідок. Тут Сагайдачний переховував свої гармати, тут Наливайко збирав своє військо, в шпиталі при монастиреві жили старі та поранені козаки.
— Франко Іван, “Мойсей”