Значення
- (Соціологія) –
Властивість за значенням прикметника “осідлий”; постійне проживання на одному місці, у певній місцевості, протилежність кочівому способу життя.
- (Географія) –
Місце постійного проживання, перебування або розташування кого-, чого-небудь; осідок.
Правопис та відмінювання
Граматичні форми:
н. осідлість, р. осідлості, д. осідлості, з. осідлість, о. осідлістю, м. осідлості, к. осідлосте